У ньому наша перспектива, але на жаль, ще надто далека


 

Серед пріоритетів Турківщини, розвиток сільського зеленого туризму , безперечно, займає одне з визначальних місць. Маючи гарну природу, чисте повітря, чимало джерел мінеральної води, самобутні чудові бойківські традиції, звичаї та обряди, як кажуть, сам Бог велів займатися цим перспективним й прибутковим бізнесом. Але чомусь у нас не виходить: чи не вміємо розпочати цю цікаву справу, чи боїмося, щоб, бува, не наламати дров та не виставити себе на посміховисько, або ж , вклавши кошти, – залишитися без прибутку. Лише окремі господарі, в основному в Розлучі, щось у цьому плані роблять, здебільшого застосовуючи досвід, здобутий під час праці на туристичних базах ще за часів Союзу. В інших селах є агрооселі, а відпочиваючих не густо. Щоправда, розмов про розвиток сільського відпочинкового бізнесу – хоч відбавляй. Бракує лише єдності між словом і ділом. А часто й реальних можливостей чи бажання займатися цією справою.

Буквально днями, напередодні Нового року, почув історію про те, що парочка молодих людей вирішила зустріти рік Жовтого Бика подальше від цивілізації, ближче до лісу та гір. Для цього задумали винайняти кімнату у якомусь віддаленому селі. Обдзвонивши чимало сільських рад, свою мрію так і не змогли зреалізувати. І мова не йшла про якісь апартаменти, особливі умови. Просто потрібна була кімната для усамітнення, подалі від цивілізації. Скажімо на Івано-Франківщині, чи в наших сусідів, на Сколівщині, цю проблему можна вирішити значно простіше, скориставшись послугами Інтернету. Там є пропозиції на будь – який смак. Щоб пересвідчитися, чи все так безнадійно у нас, заглянув у той же Інтернет. Але там вдалося відшукати лише сім пропозицій. Послуги пропонують: Ганна Хмелинська та Марія Пузич з Розлуча, Ярослав Матляк та Мирон Гирович з Борині, Іван Ільницький з Гусного, Любомир Яворський з Турки, Олег Чичерський з Івашківців. Ось вам і весь сільський зелений туризм, вибір явно не великий, та й послуги одноманітні, як в готелі.

Ті, хто обізнаний з даною проблематикою, стверджують, що потужний поштовх розвитку відпочинкової індустрії на Турківщині може дати реабілітаційний центр параолімпійців, будівництво якого розпочато в 2008 році поблизу села Верхнє. Із введенням його в експлуатацію, швидкими темпами розвиватиметься й зелений туризм, і туристичний бізнес загалом, приносячи його організаторам чималі статки. І це спостерігатиметься не лише в довколишніх населених пунктах, а й у віддалених. Тим більше, що реабілітаційна база, як стверджують чиновники, нічим не поступатиметься гірськолижному курорту “Буковель” в Івано – Франківській області. Охочих приїхати до нас буде тоді багато. І далеко не всі матимуть можливість поселитися на базі. Доведеться шукати місця в приватному секторі. А їх тоді, віриться, не бракуватиме.

Схоже, що не задоволені теперішньою туристичною індустрією в нашому районі й члени президії Турківської районної ради, а точніше – використанням коштів, виділених на наш район згідно Програми розвитку сільського зеленого туризму в гірських населених пунктах Львівщини у 2008- 2009 роках. Особливо це стосується таких заходів : моніторинг агроосель та вивчення пілотних територій для розвитку сільського зеленого туризму, проведення семінарів – тренінгів, вивчення зарубіжного та всеукраїнського досвіду розвитку сільського зеленого туризму, впорядкування зон відпочинку. І якщо в останньому пункті ДП “Турківське лісове господарство“ щось-таки зробило біля витоку Дністра, побудувавши альтанки, інші споруди для відпочинку, то в інших вищеназваних позиціях лише перераховано кошти організаціям, які, не відомо, як їх освоюватимуть чи освоювали. Це щось на зразок того: держава дала кошти, які якомога швидше необхідно витратити. Про ефективність їх використання ніхто не думає. Дивним є й те, що в районі надто мало бажаючих взяти кредит на розвиток зеленого туризму, банківські відсотки якого погашує держава. Цим правом скористалася лише одна особа... Можливо, на заваді стала фінансова криза, яка спровокувала чергову недовіру людей до банків та до кредитів зокрема.

Нещодавно ці питання детально обговорено на засіданні президії районної ради. Заслухавши інформацію головного спеціаліста відділу культури і туризму Турківської РДА Володимира Кузьмина “Про хід виконання Програми розвитку сільського зеленого туризму в гірських населених пунктах Львівської області у 2008-2009 роках”, роботу з її впровадження президія визнала недостатньою. Також рекомендовано першому заступнику голови райдержадміністрації Володимиру Петришаку звернутися до Львівської обласної ради з проханням не допустити зменшення фінансування даної програми в майбутньому, особливо в частині погашення відсотків банківських кредитів, а відділу культури і туризму на належному рівні організовувати заходи, передбачені програмою, та залучати до їх проведення депутатів районної ради.

Звичайно, 149 тисяч гривень, виділених згідно цієї Програми на Турківський район, - сума не така вже й велика, але, за умови правильного й ефективного її використання, маленький поштовх у напрямку розвитку сільського зеленого туризму таки зробити можна. Все починається з малого…

Василь Васильків.

Відповісти

CAPTCHA
Це питання для перевірки людина ви, чи робот.
Image CAPTCHA
Enter the characters shown in the image without spaces, also respect upper and lower case.