Будем сподіватися на краще


 

Марними були побоювання багатьох людей, здебільшого тих, які зайняті у бюджетній сфері, що перший квартал 2009-го року Україна, а відтак регіони , житимуть без бюджету. Але, всупереч песимізму, головний фінансовий документ країни прийнято. Уже наступного тижня депутати, хочеться вірити, затвердять і бюджет Турківського району. А перед тим іде активне обговорення контрольних цифр головного районного фінансового документу. Зокрема плідна дискусія днями відбулася на засіданні постійної депутатської комісії районної ради з питань бюджету, яку очолює Михайло Хорт. Доповідав на ній начальник фінансового управління райдержадміністрації Володимир Юсипович та головні розпорядники коштів, керівники освіти, медицини та культури, а також територіального центру з обслуговування одиноких та пристарілих громадян.

З усіх розпорядників найкращі перспективи в освітян. Попри всі побоювання, освітянам платитимуть усі виплати, що були в минулому році. Дещо гірша ситуація у медицині. Аби успішно функціонувати протягом усього року, у майбутньому бюджеті їм не вистачає 660 тис. грн. 410 тис. грн. не вистачає культурі на виплату заробітної плати.

Найгірша ситуація з фінансуванням органів управління – місцевих рад. Мало того, що їм у поточному році взагалі не виплачуватимуть надбавки за особливий характер роботи, грошей не вистачає навіть на виплату зарплати із захищених статей. Втім, тривають консультації й віриться, що депутати знайдуть вихід із цієї непростої ситуації.

Бюджетний кодекс вимагає, щоб усі працівники бюджетної сфери були забезпечені зарплатою на 12 місяців. І, ймовірно, так і станеться. Хоча, на думку голови районної ради Юрія Лила, є побоювання, що, як кажуть, на папері гроші будуть, але через невиконання дохідної частини державного бюджету, можуть бути проблеми з реальними грошима, які йдуть на виплату зарплати. Не виключено, що може повторитися ситуація початку 90-х років, коли зарплату не виплачували по декілька місяців.

Втім, хочеться вірити, що все у нас буде добре. Затягнувши пояси й мобілізувавши всі сили, ми переживемо кризу. Будемо сподіватися на краще.

Василь Васильків.